>Анастасія Коробчей, юрист компанії «Воронов і партнери»
30 січня 2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» № 2888-IX. В основному, увага навколо даного закону зосереджена саме тому, що він врегульовує легалізацію електронних грошей та надає їм статус аналогічний фіатним.
У п.14 ч.1 ст.1 закону «Про платіжні послуги» міститься роз’яснення щодо поняття електронних грошей:
електронні гроші — це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей.
Визначено, що електронні гроші, номіновані в гривні, використовуються фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків виключно у випадках, передбачених законами України та/або нормативно-правовими актами Національного банку України.
Таким чином із закону можна виокремити основні ознаки, якими характеризуватимуться електронні гроші:
Можуть бути випущені емітентом або комерційним агентом – це установа електронних грошей або інша юридична особа, яка надає платіжні послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до цього закону. Нацбанк надав перелік банків, які зараз мають право здійснювати випуск електронних грошей згідно з законодавством України:
АТ «СЕНС-БАНК»
ПАТ «БАНК ВОСТОК»
ПАТ «ТАСКОМБАНК»
АБ «УКРГАЗБАНК»
АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»
ПАТ «МТБ БАНК»
Емітент електронних грошей має право випускати електронні гроші на суму, що не перевищує суми отриманих ним від користувача коштів. Тобто курс електронних грошей дорівнюватиме курсу фіатних.
Електронні гроші можуть існувати лише в електронному вигляді. Електронні гроші, номіновані в гривні, використовуються фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків виключно у випадках, передбачених законами України та/або нормативно-правовими актами Національного банку України.
Зараз ст. 60 закону «Про платіжні послуги» визначає перелік правомочностей, якими наділені користувачі щодо електронних грошей:
Користувачі, які є суб’єктами господарювання, мають право здійснювати з електронними грошима такі платіжні операції:
1) оплата товарів, робіт і послуг, що придбаваються такими користувачами з метою провадження своєї господарської діяльності;
2) сплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
3) сплата благодійних внесків та пожертвувань;
4) приймання електронних грошей як засобу платежу за товари (роботи, послуги), що продаються (виконуються, надаються) таким користувачем;
5) повернення електронних грошей користувачам у разі повернення такими користувачами товару, придбаного за електронні гроші, відповідно до законодавства про захист прав споживачів та/або в інших випадках, визначених законодавством;
6) перерахування між власними електронними гаманцями.
Користувачі, які є споживачами, мають право здійснювати з електронними грошима такі платіжні операції:
1) оплата товарів, робіт і послуг, що придбаваються для власного споживання;
2) перерахування електронних грошей на користь інших користувачів, які є споживачами, або між власними електронними гаманцями;
3) сплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів у порядку та на умовах, визначених законодавством;
4) сплата благодійних внесків та пожертвувань.
Користувачі, які є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, які забезпечують реалізацію фіскальної функції, мають право здійснювати з електронними грошима виключно в межах своїх повноважень, встановлених законом, такі платіжні операції:
1) приймання електронних грошей від користувачів як сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
2) повернення електронних грошей користувачам.
Електронні гроші, цифрові гроші та криптовалюта: різниця
Через схожість понять електронні, цифрові гроші і криптовалюта, їх часто плутають між собою.
Варто розмежовувати, що правовий статус та режим використання цифрових та електронних грошей врегульовано ЗУ «Про платіжні послуги». Електронні гроші — це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій, які приймаються як засіб платежу іншими особами. Це аналог фіатних грошей, який існує виключно в електронному вигляді.
Поряд з визначенням електронних грошей існує і поняття цифрових грошей. Даний термін теж закріплений у законі «Про платіжні послуги» і визначає цифрові гроші наступним чином: це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України.
Отже різниця полягає у тому, що емітентом цифрових грошей може бути виключно Нацбанк України, а випускати електронні гроші можуть банківські установи, перелік яких визначає Нацбанк (наведено вище). Тому головна відмінність — суб’єкти випуску.
Криптовалюта, в свою чергу, це актив. Приклади криптовалют: Bitcoin, Ethereum, Tether, Binance Coin, Cardano, Polkadot, XRP, USDT, Tether, Bitcoin Cash та інші. Криптовалюта може існувати у різних формах. Вона створюється через криптографічні алгоритми та існує лише в мережі Інтернет. Для того, щоб отримати електронні гроші, їх потрібно внести через емітента у вигляді фіатних, а емісія криптовалюти відбувається виключно через Інтернет і не має нічого спільного з фізичними грошима. Правовий статус віртуальних активів, до яких включається криптовалюта, встановлюється законом «Про віртуальні активи» (досі не набрав чинності), який свою дію на цифрові та електронні гроші не поширює.
Порядок та особливості проведення розрахунків з використанням електронних грошей
З прийняттям даного закону стираються розмежування щодо використання електронних грошей та фіатних грошей. Тепер вони знаходитимуться у однаковому статусі, немає різниці чим саме ви користуєтесь.
З рахунків та електронних гаманців можуть бути стягнуті кошти на погашення податкового боргу: п. 95.3 передбачає стягнення коштів з електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Державні органи, які уповноважені здійснювати стягнення, арешт або примусове списання коштів, можуть тепер проводити свою перевірку щодо електронних гаманців.
Є також певні недоліки та ризики у таких нововведеннях. Наприклад, при здійсненні перерахування коштів на рахунок Державної податкової служби з електронного гаманця, на рахунок податкового органу надійдуть звичайні фіатні кошти через Держказначейство. Тому особа, яка сплачує податок, повинна переконатись у тому, що оператор електронних грошей забезпечить процес зарахування фіатних грошей. В протилежному випадку є ризик, що платіж не проведеться та виникнуть податкові зобов’язання у платника.
Ще один нюанс полягає у тому, що перед тим як повноцінно користуватися своїм електронним гаманцем і він став активним, потрібно щоб Державна податкова служба взяла його на облік. В іншому випадку – користуватися ним не вийде. Закон зазначає: щодо всіх електронних гаманців, відкритих/закритих у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України платникам податків, банки, інші фінансові установи, емітенти електронних грошей зобов’язані направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття електронних гаманців на облік не пізніше одного місяця з дати припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.
Так, новий закон № 2888-IX передбачає наступні особливості порядку використання електронних грошей:
статус електронних грошей прирівняно до фіатних, рахунки електронних гаманців прирівняно до банківських рахунків; за допомогою електронних грошей стає можливою сплата комунальних послуг та податків і зборів; суб’єкти господарської діяльності отримали право проводити розрахунки за товари та послуги електронними грошима; емітенти електронних грошей повинні будуть повідомляти Державну податкову службу про відкриття електронних гаманців.
Отже, з одного боку, законодавче регулювання обігу електронних грошей полегшить процес проведення багатьох фінансових операцій, а з іншого —
Державна податкова служба тепер офіційно отримала право проводити перевірку інформації щодо усіх операцій за електронними гаманцями, тому тепер доходи та обороти за електронними грошима будуть відкриті та доступні для контролюючих органів.
Щодо набрання чинності законом
У Прикінцевих та перехідних положеннях вказано, що цей закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року, крім двох положень:
підпункту 8 щодо змін до Закону України «Про Національний банк України»: Правління Національного банку має право утворити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури та делегувати йому повноваження щодо здійснення банківського регулювання та нагляду, здійснення оверсайту платіжної інфраструктури, зокрема застосування до об’єктів оверсайту заходів впливу, визначених законом, а також застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку, заходів впливу (санкцій), передбачених законом. та абзаців сто вісімдесят п’ятого — сто вісімдесят восьмого підпункту 13 щодо змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про платіжні послуги” пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: щодо збільшення строку на продовження ліцензії щодо випуску електронних грошей та проведення операції з їх участю.
Важливо, що на сьогодні залишається чинною норма Постанови НБУ №18 від 24.02.2022 року «Про роботу банківської системи у період запровадження військового стану», яка призупиняє операції з випуску та розповсюдження електронних грошей та поповнення електронних гаманців. У зв’язку з цим, норми нового закону щодо операцій з електронними грошима зможуть реалізуватися повною мірою лише після того, як зазначені обмеження будуть скасовані.
